Пісочниця для чоловіків 30+. Огляд симулятора будівельної техніки RoadCraft

Що Roadcraft пропонує: медіативна гра для людей з купою вільного часу та міцними нервами. Головна вимога до претендента: не розбити головою клавіатуру, коли кран, відправлений визволяти вантажівку з бетонними плитами, що застряг у бруді, теж спочатку застрягне в бруді, а потім і зовсім перекинеться. Оплата: тонни дофаміну, сератоніну, ендрофіну та окситоцину.

У RoadCraft гравець виступає в ролі кращого і головного співробітника компанії, яка займається ліквідацією наслідків катастроф — чи то природних, чи то з вини чиєїсь непомірної жадібності.

Гра взагалі кілька разів, не особливо приховуючи, торкається теми шкоди, яку людство завдає природі своєю діяльністю. Досить іронічно, особливо враховуючи, що гравець має:

викорчовувати дерева,
прокладати асфальтовані дороги через вікові ліси,
підключати до енергомережі фабрики, що коптять атмосферу,
керувати парком будівельної техніки, що спалює тисячі літрів дизельного палива,
і не лише.

Кожне завдання в RoadCraft починається однаково: нас садять за кермо позашляховика-розвідника, щоб швидко розвідати місцевість. І тільки після цього гравець розпочне виконання поставлених завдань. А зводяться вони до: реставрації радіовишок, прокладання доріг, заміни труб, налагодження логістики, будівництва мостів та інших занять, пов’язаних із відновленням інфраструктури.

Різноманітності завдань у RoadCraft вистачає, як і підходів до їх вирішення, але часом здається, що розробники реалізували не всі задуми. Так, на пустельній карті є доручення щодо підключення до енергомережі заводу з виробництва бетонних плит, після чого цей завод спрямовує цілий конвой керованих ШІ бетонозмішувачів на реставрацію водяного шлюзу.

Тобто в грі є повністю опрацьовані бетонозмішувачі, але жодних завдань, у яких ними можна було б керувати немає. Якби Saber Interactive замінила недоречні пазли — де потрібно кататися недобудованим будинком у пошуках сейфа з картою місцевості, або генератора для баштового крана, — на завдання з бетонозмішувачами, мало хто засмутився б.

Подібні завдання можна назвати окремим видом сучасного геймдизайнерського мистецтва. І добре, якби ці місії були опціональними, але ні вони обов’язкові. Вся радість від дослідження локацій відразу ж зникає, коли диспетчер Келлі вкотре каже, що треба поїхати на місцевість і знайти щось. До самої Келлі, до речі, жодних претензій немає — дівчина щосили намагається смішно коментувати поточні події і той факт, що гравцеві доводиться поодинці все виправляти.

Гра вірна своїй назві, тому більшість часу гравець буде зайнятий будівництвом саме доріг. Це довгий і нудний процес, розбитий на чотири етапи:

пригнати завантажений піском самоскид, щоб засипати цим місцевість;
розгладити рукотворний бархан бульдозером;
пригнати асфальтоукладачі для створення дорожнього покриття;
розрівняти асфальт за допомогою ковзанки.

Ті ж самоскид і бульдозер можуть самі дістатися місця робіт, а от для асфальтоукладача і ковзанки потрібно відрядити транспортувальники, які можуть загрузнути в бруді по дорозі. Якісь маршрути для своєї будівельної техніки можна прокласти просто за допомогою самоскида та бульдозера, але більшість завдань із налагодження логістики потребує саме повноцінних доріг.

Доручення з ремонтом пошкоджених труб і прокладання електричних кабелів простіше будівництва доріг, але також можуть викликати чимало труднощів і зайняти багато часу. Укладача електричного кабелю – це досить потужний агрегат на гусеничному ходу, який без особливих проблем долає майже будь-який тип місцевості. Однак для прокладання кабелю апарат розпушує землю, що серйозно погіршує прохідність, через що доводиться: прокладати кабель по узбіччі; робити величезні гаки до місця призначення; знову будувати дорогу там, де вона зовсім не планувалася.

RoadCraft не просто пропонує будувати дороги, вона змушує це робити, додаючи в гру про дослідження локацій та ліквідацію наслідків катастроф довжелезний елемент з логістикою.

Саме завдання з логістикою є найслабкішою стороною RoadCraft. Хоча з моменту релізу розробники встигли випустити велике оновлення 1.5, яке, серед іншого, нібито покращує ШІ конвоїв, але це зовсім не так. Шалено тупий штучний інтелект не вміє до ладу входити в повороти, об’їжджати навіть невеликі перешкоди і грузне в будь-якій калюжі. Якщо ви, скажімо, витратили 5-6 годин на виконання місій на одній карті, то готові посперечатися, що 2-3 години було витрачено на будівництво доріг для ШІ-болванів. Навіть ретельно прокладений вручну маршрут, що враховує особливості місцевості, всі круті повороти та інші дрібниці не гарантує, що кремнієвий ідіот за кермом не вирішить полетіти в кювет.

Також дратує те, як у RoadCraft працює склад із ресурсами. Скажімо, вам потрібно збудувати міст, а для цього вам знадобиться 10 бетонних плит. Ви просите 10 плит зі свого складу, а потім повільно вантажте кожну за допомогою крана в кузов вантажівки. Припускаючи, що плити потім доведеться розвантажувати, ви женете спочатку кран до мосту, а потім і вантажівку. Ось тільки розвантажувати вантажівку не треба – це відбувається автоматично, потрібно просто заїхати у спеціальну зону та відкріпити вантаж. Чому розробники так сильно ускладнили завантаження, але спростили розвантаження залишається загадкою.

У RoadCraft велика кількість всілякої техніки – від легких вантажівок та кар’єрних самоскидів, до важких тягачів та портових кранів. Хоча ліцензованої техніки у грі немає, дизайн кожного бульдозера чи гусеничного евакуатора базується на реально існуючій машині. Той самий Kronenwerk L-34 – це легендарний радянський K-700 «Кіровець», а мобільний кран EPEC HWC-945 (найкращий у грі, до речі) – це Liebherr LTM 1050-4.

Вся техніка виглядає і звучить шалено реалістично. Рев і гул моторів, шипіння пневматичних систем, кректання від перемикання передач, деренчання підвісок, обертання валів, скрип гусеничних траків – любителі механізмів прийдуть просто в невимовний захват. Кабіни також виглядають достовірно – перемикачі та важелі змінюють положення залежно від виконуваних завдань, і навіть освіжувач-ялинка в деяких вантажівках смішно смикається у різні боки, коли машину трясе на купинах.

Трохи дратує лише непостійність того, як техніка реагує на ландшафт і розкиданий по дорогах мотлох. Сухі гілки тріщать під колесами вантажівок і позашляховиків, а ось пластикові баки для сміття чомусь іноді витримують тиск завантаженого самоскида, змушуючи того закинуться на бік. Або камені, які ніби з алмазів – їх неможливо перетворити на пил навіть катком. Плани з будівництва дороги легко можуть зірвати всього пара каменів, що валяються на землі. Якісь дерева теж являють собою титанові муляжі – інакше не пояснити, чому вони здатні зупинити тягач, що йде на повному ходу, що веде на причепі каток і асфальтоукладач.

У багатьох питання можуть виникнути і управління. Навіть на клавіатурі можуть виникнути труднощі через різні комбінації, треба використовувати для підняття та переміщення вантажів – і це тільки у автокранів, адже є ще баштові та портові.

RoadCraft розкривається повною мірою і дарує безліч позитивних емоцій тільки у двох випадках:

грати в неї з друзями
ви готові витрачати багато часу на виконання монотонних завдань, постійно перевтілюючись то в кранівника, то в бульдозериста, то у водія самоскида, то в оператора машини з викорчовування прядів.

У першому випадку частину мінусів ви просто не помітите, тому що в кооперативі можна розділити ролі та робити все значно швидше. Та й постійні розмови, відволікання на проблеми товаришів та досвід взаємовиручки з лишком перекриють негативні сторони.

У другому — ви затятий фанат механізмів, важких машин, на всі руки майстер і хочете після важкого робочого дня засісти в улюбленій пісочниці. Навіщо? Щоб відчути себе дитиною, яка вантажить пісок у іграшковий самоскид, копає траншеї та прокладає кілометри електрокабелю, а також створює дороги для конвоїв.

Єдиний помітний мінус, якого не уникнути в обох випадках, — безпросвітно тупий штучний інтелект. Його треба вести буквально за руку навіть ретельно прокладеними маршрутами — хочеться вірити, що з патчами його зроблять краще.

Із плюсів: