Несподіваний провал просунутої нейромережі в битві з технікою 70-х здивував ІТ-спільноту. Роберт Карузо (Robert Jr. Caruso) влаштував шаховий матч між новітнім ChatGPT 4o (OpenAI) і грою Atari Chess, запущеною через емулятор легендарної консолі Atari 2600. Результат виявився принизливим для сучасного ШІ: алгоритм із півстолітньою історією, що працює на 8-бітному процесорі MOS 6507 із частотою лише 1,19 МГц, упевнено переміг ChatGPT на найнижчому рівні складності.
Після перших поразок ChatGPT поскаржився на «незрозумілі» символи фігур у старому інтерфейсі. Карузо замінив їх на стандартні шахові – поліпшень не було. Нейромережа робила ходи, які досвідчений гравець назвав би абсурдними, не бачачи очевидних загроз навіть на 1-2 ходи вперед. ШІ кілька разів «визнавав поразку» в тексті, але продовжував робити ходи, немов не розуміючи остаточності здачі. У розпал гри ChatGPT також міг запропонувати «перейти на сучасну шахову платформу», явно не усвідомлюючи комізму ситуації – його вже обігравала платформа з минулого століття.
Чому так вийшло? Експерти пояснюють принципову різницю підходів. Алгоритм Atari працює на простій, але залізній логіці перебору можливих ходів (хоч і всього на 1-2 кроки вглиб). Це чіткий алгоритм. Ходи ChatGPT побудовані на статистиці та ймовірності. Він намагається «передбачати» правдоподібні ходи, спираючись на величезні масиви текстових даних про шахи, але не здатний до глибокого, послідовного алгоритмічного розрахунку позиції як такого. Для нього це не обчислення, а генерація тексту про можливий хід.
Історія наочно показала, що навіть найбільш просунуті нейромережі – не універсальний «штучний інтелект». Вони можуть блищати в одних завданнях (творчість, спілкування) і безпорадно програвати в інших, де потрібна сувора, покрокова логіка без статистичних наближень. Поразка від 8-бітного «ветерана» – яскравий урок обмежень сучасних ШІ і нагадування, що їхнє мислення радикально відрізняється від людського або класичного алгоритмічного.
