Гібрид Resident Evil і Silent Hill у середньовічній Японії. Огляд інді-хоррора Labyrinth Of The Demon King

Блукати оскверненим японським замком, розв’язувати головоломки і рубати голови йокаям – нечисті з японської міфології. Це що, Nioh? Ні, це «Лабіринт Демонічного Короля»! Усі ці елементи виконані не на вищому рівні, але на отримане від гри задоволення огріхи мало впливають.

Помста вцілілого воїна

Простий піхотинець на ім’я Асігару перебував на службі у пана Такеди Нобуміци. Могутній демон зумів обманом завести пана Такеду і все його військо в засідку. У подальшій різанині Асігару зумів врятуватися завдяки благородній жертві пана. І хоч головний герой не дотримувався кодексу честі, як це роблять самураї, але він все одно пообіцяв покарати демона за його злодіяння.

Повелитель демонів оселився в стародавньому і проклятому замку, що облюбували різних видів йокаї. Магія демона перетворила навіть нешкідливих йокаїв на кровожерливих чудовиськ, і збочила людей. Його могутнє прокляття не дає померти всім, хто перебуває поруч. Але ніяка нечисть не зможе зупинити Асігару.

Гірська обитель

Дослідження замку демона нагадує прогулянку кошмарною версією Сайлент Гілла – предмети оточення виглядають пожухлими, вкритими іржею і пульсуючими наростами. Спроба відвідати більшість кімнат призведе до читання «двері не відчиняються». Але, на відміну від Silent Hill, тут у багато кімнат можна знайти альтернативний прохід і відчинити їх зсередини.

Нагадує про Silent Hill і дизайн місцевої карти. Вона показує, в якому сегменті замку знаходиться Асігару і точки інтересу. Хоч карта і не показує, в якому напрямку дивиться гравець, але орієнтуватися по ній досить зручно. Єдине – не зрозуміло, де на карті тупики, а тому їх доводиться тримати в умі.

Слово «Лабіринт» у назві гри розташоване не випадково – під час дослідження замку легко заблукати, а в деяких місцях складається враження, що ходиш колами. При цьому розташування кімнат піддаються логіці і створюють ілюзію, що тут жили люди.

Для отримання доступу до закритої локації потрібно розгадувати пазли в стилі Resident Evil – знайди блискітку і встав у відповідний слот, або підбери вентиль, щоб зменшити рівень води. У грі велика кількість секретів, які приховують у собі ресурси, витратні матеріали та нову зброю. Якщо уважно читати записки, то можна дізнатися про небезпеки задовго до зіткнення з ними.

Найбезпечнішою зоною є чайна кімната. Заправляє тут некомата – харизматична кішка з двома хвостами, яка доставила купу неприємностей оточуючим і головному герою. Згодом до чайної стікаються персонажі, які допомагають зі зброєю та продають корисні предмети. Тут же можна заварити чай у традиційному японському стилі, що відновлює фізичні сили героя та моральні гравця.

У замку демона друзів немає

Просуватися лабіринтом доведеться через супротивників різного ступеня капості, що боляче б’ють, накладають кровотечу, отруюють. Деяких із них можна здолати лише колючо-ріжучою зброєю, в той час як інших – дробильною.

Подорож Асігару починається з однієї зламаної катани. Уважне дослідження замку нагороджує різноманітною зброєю, що різниться швидкістю атаки та шкодою. Доводиться робити вибір, яку зброю використовувати і покращувати у коваля, що підштовхує до перепроходження. Окремо стоїть далекобійна зброя, яка завдає високої шкоди, але обмежений боєзапас і вороги, що відроджуються, спонукають використовувати її тільки на босах.

У бою головний герой здатний виробляти прості комбінації ударів. Якщо ворог захищається, то блок пробивається потужним ударом або стусаном. Якщо атакує – атаку можна парирувати або ухилитися від неї. Знищувати всіх на своєму шляху немає сенсу через звичку ворогів відроджуватися після кожної зміни локації.

Найцікавішими з супротивників є збочені люди. Вони атакують усім, що потрапить під руку і влаштовують засідки. За винятком ухилення – в бою вони володіють усіма прийомами, що й головний герой.

Найнеприємнішими серед супротивників є личинки. Ці тварюки ховаються в ящиках і бочках, і підбирають найбільш незручний момент для атаки. Якщо личинка вкусить, то отруїть, а вкусить вона обов’язково – влучити в неї та ще задача!

Боси нічого собою не являють. Вони здатні бігати, боляче бити і використовувати передбачувані здібності. Небезпеку здатна становити хіба що група підтримки, яку вони періодично закликають.

Вороги в грі мають унікальну особливість: вони не просто схильні до міжусобиці – вони нею живуть. Якщо зіткнутися з одним гадом і прибіжить інший, то він насамперед атакує «товариша». Це весела механіка, яку зручно використовувати собі на благо.

Окремої згадки заслуговує нурі-ботоке. Цей йокай має виконувати роль тирана із серії ігор Resident Evil – невбиваємого переслідувача, що тримає в напрузі всю гру.

Однак із виконанням завдання він зазнає невдачі через кривизну та непостійність:

Переслідувач рухається зі швидкістю одноногої черепахи і його легко обійти;
Він може або з’являтися після кожної зміни локації, або влаштувати собі відпустку;
Якщо його «вбити», то він надто швидко воскресає;
Цей гад здатний з’явитися просто перед точкою збереження, що просто підло;
Втихомирити його гнів вдасться тоді, коли в цьому вже не буде особливої необхідності.

Але у цього здорованя є користь – навколишні противники люблять його атакувати.

Атмосфера

Графіка гри мімікрує під PlayStation 1, і бере багато дизайнерських рішень в інших ігор. З Resident Evil взяті заставки відчинення дверей і переміщення сходами, в той час як із Silent Hill – карта й антураж замку. Із Silent Hill 4 були адаптовані заставки, коли активізувалися примари – у Labyrinth Of The Demon King таким чином представляють босів і персонажів.

Звуковий супровід добре тримає в напрузі. Навколо постійно щось пищить, верещить, кричить, булькає, і «нормальними» ці інфернальні звуки назвати не вийде.

Гра відмінно тримає в стані напруги і роздратування, але через кумедних і передбачуваних ворогів – страх швидко випаровується.

Гра вміє карати і нагороджувати. Заблукати в ній – справа звична. Однак численні секрети спонукають досліджувати кожну кімнату. Битися з ворогами не дуже зручно, але приємно рубати їм голови та стравлювати один з одним.